Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року Справа № 904/8381/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Кролевець О.А., Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 травня 2016 року за заявою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про відстрочку виконання рішення суду у справі Господарського суду Дніпропетровської області за позовом ТОВ "Камоцці-пневматик-Сімферополь" до ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ТОВ "Камоцці-пневматик-Сімферополь" (далі - позивач) звернулось з позовом до ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач) з позовом про стягнення боргу у сумі 937921 гривня 88 коп. та 937гривень 92 коп. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договором розрахунково-касового обслуговування.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року позов задоволено у повному обсязі. ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язано перерахувати на користь ТОВ "Камоцці-пневматик-Сімферополь" грошові кошти у розмірі 903427 гривень 37 коп. та 2668, 60 доларів США на поточний рахунок № 26009012550300, відкритий у ПАТ "Укрсоцбанк" у м.Києві, МФО 300023. Встановлено строк виконання зобов'язання ПАТ КБ "Приватбанк" з перерахування грошових коштів у розмірі 903427 гривень 37 коп. та 2668, 60 доларів США на поточний рахунок № 26009012550300, відкритий у ПАТ "Укрсоцбанк" у м. Києві, МФО 300023, - 2 банківських дні.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року залишено без змін.

29 квітня 2015 року на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2015 року видані накази про примусове виконання.

У березні 2016 року Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою, в якій просив відстрочити виконання судового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року строком на 1 рік або, за відсутності підстав, відмовити у відстроченні виконання даного судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 7 квітня 2016 року у задоволенні заяви Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 травня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 7 квітня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "Приватбанк" просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 7 квітня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 травня 2016 року, прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 351, 373 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 3, 27, 99 Конституції України, ст. ст. 7, 15 Закону України "Про Національний банк України", ст. 66 Закону України "Про банки та банківську діяльність" .

Вважає, що на сьогоднішній день існують виняткові обставини, що ускладнюють виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року, які не залежать від волі заявника.

Стверджує, що вчасне виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2015 року завдає шкоди правам або інтересам боржника.

Представники сторін та Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що сторони та Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про час та місце розгляду касаційної скарги повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції надійшла заява ПАТ КБ "Приватбанк" про звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області терміном на 1 рік у виконавчому провадженні ВП№49346882.

Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у заяві, поданій до місцевого господарського суду, просив, враховуючи інтереси стягувача і боржника, розглянути заяву відповідно до вимог чинного законодавства та за наявності обставин, що тимчасово ускладнюють виконання рішення суду, про які зазначає в заяві ПАТ КБ "Приватбанк", винести рішення про відстрочку виконання судового рішення господарського суду Дніпропетровської області строком на 1 рік або, за відсутності таких обставин, відмовити у відстрочені виконання даного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і закон не обмежує господарський будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення, ПАТ КБ "Приватбанк" посилається на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду та не залежать від волі боржника, а саме, конфіскацію частини майнового комплексу ПАТ КБ "Приватбанк", що використовувалась у банківській діяльності відокремленого структурного підрозділу Філії Кримське РУ КБ "Приватбанк"; на події, пов'язані з політичною кризою, воєнними подіями на сході України та окупацією Автономної Республіки Крим, що призвели до відтоку коштів, розміщених на рахунках фізичних та юридичних осіб, відкритих у ПАТ КБ "Приватбанк"; на необхідність рефінансування від Національного банку України.

Водночас, судом апеляційної інстанції зазначено, що на даний час ПАТ КБ "Приватбанк" веде господарську діяльність, відомості щодо відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, до суду не надавались.

Судами встановлено, що за звітом про фінансовий стан (баланс) за ІІІ квартал 2015 року ПАТ КБ "Приватбанк", відповідач має фінансову можливість виконати рішення суду (офіційний сайт ПАТ КБ "Приватбанк" розділ фінансова звітність).

Відповідачем не надано до судів попередніх інстанцій беззаперечних, неспростовних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності активів та реальної загрози зупинення господарської діяльності у зв'язку з виконанням рішення суду, винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду.

Окрім того, зазначає, що відповідачем не виконані накази господарського суду від 29 квітня 2015 року про примусове виконання рішення суду у даній справі, тобто, відповідач вже рік фактично користується відстрочкою виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, на виконання судового рішення у справі відповідач повинен повернути позивачу належне останньому майно (грошові кошти), тому подальше невиконання остаточного судового рішення буде прямим порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах, оскільки позивач до окупації Автономної Республіки Крим був зареєстрований у місті Сімферополі, тобто, здійснював господарську діяльність на території Автономної Республіки Крим.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій перевірили всі доводи сторін та надані ними докази, повно встановили обставини, істотні для вирішення питання про відстрочку виконання рішення суду, та правильно застосували ст. 121 ГПК України, тому ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 травня 2016 року - без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді О. Кролевець

С. Самусенко